Маркевич: Не роздувайте із мухи слона

Після поєдинку у Львові наставник "Дніпра" поспілкувався з журналістами.

- Мироне Богдановичу, чи задоволені ви, по-перше, результатом сьогоднішньої гри. По-друге, суддівством?
- Якщо враховувати те, що номінально ми грали на виїзді проти "Шахтаря"... Тим більше "Шахтар" втратив багато очок, і сьогодні вони, звичайно, були налаштовані нас обіграти, це відчувалося. Результат 0:0... Звичайно, хотілося здобути перемогу. Але 0:0, я думаю, закономірний результат по ходу сьогоднішнього матчу. Тим більше і у нас були моменти, і у "Шахтаря". Але вже десь після видалення "Шахтар" притиснув нас до воріт і володів перевагою останні 8-10 хвилин. А так в основному була боротьба в центрі поля. Багато боротьби, в основному силової. Ніхто не хотів поступатися. Суддівство? Ну щоб так особливо у мене були якісь претензії... Видалення було по справі. Помилявся арбітр і в нашу, і в їх сторону. І це не позначилося на ході гри.

- Прокоментуйте епізод, коли по закінченні матчу з "Динамо" ви не потиснули руку Сергію Реброву.
- Ситуація дуже проста. Закінчилася гра, я підійшов до виходу в роздягальню і чекав Реброва, щоб привітати. Його команда перемогла, він у цей час поздоровляв свій колектив, футболістів. Я постояв секунд 5-7 і пішов. Роздули з мухи слона в цій ситуації. Я 30 років працюю, у мене ніколи не було ніяких проблем, особливо з тренерами. З усіма завжди жив дружно, так що тут нема про що говорити. Виявилося, за це Контрольно-дисциплінарний комітет ФФУ мене оштрафував. Федерація працює вже два роки, живуть під одним дахом, але вони не те що не вітаються між собою, а пишуть кляузи один на одного. Тільки включиш телебачення, а там їх розбирання. Хай краще футболом займаються. Ми якось з тренерами самі розберемося. Вони хай там між собою розберуться, футболом нехай займаються. А то у нас щороку зникає команда. Ось про це треба говорити. Така моя відповідь. Заплатимо штраф, заради Бога. Ми з Ребровим по телефону переговорили. Він теж шокований, розумієте? Ясно, що це була важлива гра для "Динамо". Вони вітали один одного, ну і добре. Я теж іноді забуваю, вітаю своїх помічників, а потім вже в тунелі зустрічаюся з тренером суперника. Потиснули один одному руки, випили по 50 грамів і все, роз'їхалися. Так ні, зробили з цього таку трагедію. Мені дзвонять і питають: "Ну що ти себе так поводиш?" Цирк!

- Ви говорили, що хотіли б зіграти матч проти "Сент-Етьєна" у Львові. Сьогодні у "Дніпра" була класна підтримка. Яке ваше рішення?
- Перед Лігою чемпіонів, з самого літа я просив, щоб ми грали матчі у Львові. Але є керівництво клубу, вони вирішують. Якщо є така можливість, я б хотів, щоб так було, бо ця гра буде для нас вирішальною. Хотілося б її зіграти у Львові. "Дніпро" в Києві люблять, немає питань. Але виходиш на цей порожній стадіон - і просто, знаєте... В Баку на трибунах було 40 тисяч народу, і було приємно грати, як і сьогодні. Футболісти повинні грати для когось. Але коли в домашньому матчі з "Карабахом" азербайджанських уболівальників більше, ніж наших, про що можна говорити? Виходиш - порожній 70-тисячний стадіон. Ось про що я говорю! Я просив зіграти на "Динамо". Тому що там, можливо, не так це все пусто, скажімо так.

- Чи виправдав ваші очікування вихід Шахова на заміну?
- Він може грати сильніше. Нічого не зіпсував, міг забити. В якійсь мірі правильно направив гру. Але я хочу від нього більше креативу, боротьби, злості. Щоб він сам на себе, на всіх розлютився! Тому що у нього дуже хороші дані, в тому числі й технічні. Він бачить поле. Єдине, що йому потрібно, - бути злим на поле. По-хорошому злим.

- Чи можна сказати, що "Шахтар" і "Дніпро" нічого не виграли, а нічия - на користь київського "Динамо"?
- В принципі, ви праві. У цьому є резон: нічия краще для "Динамо". Але ще попереду багато матчів, цілий другий круг. І буде видно надалі.