Adios Espana! Чому "Фурія Роха" провалює Євро-2016

Збірна Іспанії досить сенсаційно складає повноваження чинного чемпіона Європи вже на ранній стадії 1/8 фіналу. Після 2920 днів гегемонія завершується, що в певній мірі стало надзвичайно логічно подією.

Парадокс, але повне домінування на клубному рівні знову не змогло перерости на рівень збірних. Іспанія програє гранду, однак гранду, якого всі недооцінювали, який насправді здивував. Усі в один голос говорять, що рівень італійського футбол стрімко впав, тому сформувати справжню "Скуадру адзурру" не вийде. Одначе все сталося зовсім не так. Розлючена Італія влаштувалася справжню "вендетту". У першу чергу вони помстилися іспанцям за дві болючі поразки на Євро у 2008 та більшій мірі 2012 року. Тепер Італія буде мститися усій Європі. Проте в успіху італійців варто і виділити жахливу Іспанію, крах якої розпочався надзвичайно давно. Напевно, що першим дзвіночком саме для Федерації футболу мав стати провал на ЧС-2014 року. Керівники пробачили провал дель Боске і дали йому ще один шанс. Але варто збагнути, що до 2014 року іспанці були чинними чемпіонами Європи та світу і практично тим самим складом йшли здобувати нові трофеї. Як? Як Вісенте дель Боске хотів мотивувати людей, які виграли все?



На щастя, для відносно слабкої у економічному значенні Іспанії, її спорт, а зокрема футбол є надзвичайно на високому рівні. Через це є ряд молодих футболістів, які вже зараз готові вступити в бій. Попросту кажучи - це голодні люди, які не скуштували такого визнання, як Рамос, Піке, Іньєста, Фабрегас та деякі інші. У такому випадку більш логічним би виглядало, якби тренер "Фурії Рохи" ввів молоду кров. Вийшов би сплав молоді та досвіду, що є у французів, німців, італійців. Однак,без перебільшень, дель Боске нагадує Михайла Фоменка. Він гне свою лінію, довіряючи тим самим виконавцям. Так, вони мають високий клас, але рівень їх мотивації та бажання здобувати титули вже не той. Яскравим свідченням став гол Кьєлліні у ворота Де Хеа. Можливо, кіпер помилився, проте як досвідчений та надзвичайно голодний до міжнародних кубків Джорджіо, побіг добивати!? Де така гра оборонців Іспанії? Тут і вся різниця. Іспанському тренеру потрібно було піти на ротацію складу. На полі було сім гравців, які вигравали попереднє Євро. У складі італійців тільки три футболісти, які програли той фінал.



Саме у 2014 стали помітними мотиваційні проблеми, які були результатом великих перемог протягом шести років. Їх контроль перестав бути корисним. Чому Німеччина може контролювати 65% часу і досягати результату, а володінням м'ячем іспанців перестало діяти? Справа у тім, що впродовж усього відбору "Фурія" не мала в суперниках справжнього конкурента, який би показав кволість гри. На ЧС-2014 їх били чилійці та нідерландці, які є грізною силою. А хто такі на світовій карті словаки, українці, турки та чехи? При всі повазі ці збірні не тягнуть на рівень потужних колективів, тому Іспанія брала їх на класі. Хоча Словаччина одного разу таки завдала тим поразки. Вже на Євро-2016 Хорватія показала, що Іспанія безпорадна. Так, на папері Іспанія фаворит, але якщо вийти грати у футбол, то їх можна спокійно перемагати. Італійці це знали, тому нічого не вигадували та перемогли.



Таким чином, не потрібно робити великої біди чи шоку із їх вильоту. Ця збірна, яка переповнена гучними іменами, відверто не тягне на те, щоб бути і вісімці найкращих. Тому вони логічно покинули Євро, а участь в 1/8 це результат тільки класу. Кого винити? Мабуть, що тренера, який вирішив залишитися консерватором та не зраджувати своїм методам. Іспанії бракувало свіжості. Свіжості погляду, який дель Боске не зміг принести. Можливо, що і його рівень мотивації теж кудись зник. З іншої сторони можна звинувачувати керівництво іспанського футболу, яке не відправило дель Боске у відставку. Коней на переправ не міняють? Шкода, адже, що Фоменка українцям, що Вісенте дель Боске іспанцям, потрібно було відправляти у відставку давно. Тепер же федерація повинна зайнятися питанням повного перезавантаження та розпочати будівництво нової команди. Зрештою, як і Україна...

автор, Михайло Гема