Гравці УПЛ які зіграють на ЧС-2014

Сьогодні ми розповімо Вам про представників нашої рідної Прем'єр-ліги на Чемпіонаті Світу з футболу.

Скільки гравців та в які збірні делегували наші клуби - читайте далі.

1. Бернард (Бразилія, "Шахтар")



Найбільша загадка серед гравців УПЛ у Бразилії. Перейшов до "Шахтаря" минулого літа за 25 млн євро. Бернард вважався неймовірно перспективним, і в це можна було повірити переглядаючи його матчі в чемпіонаті Бразилії. Головний тренер "пентакампеонів" Луїш Феліпе Сколарі випробував хавбека на минулорічному Кубку Конфедерацій. Результатом залишився задоволений, тож взяв хлопця на мундіаль. Справді, Бернард в донецькому клубі та збірній - наче абсолютно різні гравці.



2. Даріо Срна (Хорватія, "Шахтар")



Капітан "Шахтаря" та збірної Хорватії. В різні роки визнавався найсильнішим легіонером чемпіонату України. Грає за донецький клуб вже 11 років. Срна починав як фланговий хавбек, та Луческу перекваліфікував його у флангового захисника. За збірну частіше виступає саме на першій позиції. Даріо - справжній лідер команди, харизматичний гравець та майстер виконання штрафних ударів. Серед мінусів - любов до симуляцій та непомітних для арбітра ударів інших гравців. Цілком імовірно, що це останній Чемпіонат Світу для 32-річного хорвата, отже проблеми з мотивацією виникати не повинні.



3. Едуардо (Хорватія, "Шахтар")



На зорі своєї кар'єри Едуардо потрапив у "Динамо" (Загреб). Там його уважно роздивились і натуралізували, вирішивши, що такий гравець збірній Хорватії явно не зашкодить. На даний момент форвард зіграв за "шашкових" 63 матчі, провівши 9 голів. З часом хлопця помітили та запросили в лондонський "Арсенал". Там Еду непогано почав, однак все перекреслила страшна травма 23 лютого 2008 року. Тоді захисник "Бірмінгема" Мартін Тейлор зламав хорватові ногу. Відео з цим відкритим переломом бачили мільйони глядачів у прямій трансляції. Повноцінно заявити про себе в "Арсеналі" Едуардо так і не зміг, вирішивши перейти до "Шахтаря". Луческу знайшов йому нову позицію на фланзі, до якої бразильський хорват вже звик. Він - ще один гравець, для котрого цей Кубок Світу стане останнім, адже навряд чи Едуардо буде в чудовій формі у свої 35.



4. Мігель Велозу (Португалія, "Динамо")



Один із складових "мозкового центру" збірної Португалії в центрі поля. Надзвичайно розумний гравець із "світлою головою". Коли прийшов до "Динамо" два роки тому, був найсильнішим на полі. Та згодом, таке враження, знизив вимоги до себе та дозволив засмоктати себе у тодішнє "динамівське" болото. Мовляв, інші не грають, то й я не буду. У складі збірної з Мігелем завжди відбувалась неймовірна трансформація. Де й знаходились швидкість та точні передачі через усе поле. Щоправда, із приходом Сергія Реброва на пост головного тренера киян Велозу знову почав подавати ознаки життя. Виявляється, все можливо, варто лише захотіти.



5. Огнєн Вукоєвіч (Хорватія, "Динамо")



Чи не найвідданіший "динамівський" легіонер. Грає в Києві вже 6 років з піврічною перервою на незрозумілу оренду в московському "Спартаку". Опорний півзахисник, може також грати на позиції центрального оборонця. Чіпкий, непоступливий, з хорошим ударом. Огнєн - приклад справжнього футбольного професіонала. Ніхто ніколи не чув про його скарги чи капризи, Вукоєвіч якщо й був чимось незадоволений, то вміло це приховував та не виносив на публіку. Цінують його і в збірній Хорватії, за яку Вукоєвіч провів 55 матчів.



6. Домагой Віда (Хорватія, "Динамо")



Спочатку з Віди сміялись всі, кому не ліньки. Справді, цей захисник грав дещо вайлувато та незграбно, багато "привозив" на свої ворота та рідко потрапляв до стартового складу. Та вже взимку цього року почали відбуватись позитивні зміни. Домагой став менше помилятись, грати уважніше та нарешті знайшов застосування своїй хорошій грі головою. Віда поки не основний захисник збірної Хорватії, провів за "шашкових" всього 23 матчі за 4 роки. Та це не означає, що Домагой не отримає свій шанс. Його просто потрібно використати.



7. Джермейн Ленс (Нідерланди, "Динамо)



Ще один гравець, який поки не виправдовує покладених на нього надій. Від переходу Ленса в "Динамо" чекали, що київський клуб підсилиться гравцем екстра-класу. Поки не виходить ні "екстра", ні "класу". Ленс нічим не вирізнявся із сірої маси команди Блохіна, а Ребров керував командою надто мало матчів, щоб переконатись у якісних змінах в грі Джермейна. Та Луї ван Гааль продовжує його викликати до "помаранчевої" збірної, очевидно сподіваючись, що футболіст покаже те, чим славився під час виступів у Нідерландах. Тобто хорошу стартову та дистанційну швидкість і сильний удар.



8. Майкл Бабатунде (Нігерія, "Волинь")



Гравець луцької "Волині" досить несподівано потрапив до заявки збірної Нігерії на ЧС-2014. Можливо, тут зіграв роль вік гравця, адже йому всього 21. Сам Бабатунде розпочав свою українську мандрівку з ігор за криворізький "Кривбас". Саме в цей період і відбулось професійне зростання нігерійського гравця. Він почав відрізнятися високою швидкістю та бронебійним ударом. Очевидно, саме ці якості стали причиною того, що на Майкла поклав око сам Віталій Кварцяний. А після розпаду "Кривбасу" перехід нігерійця до Луцька став справою техніки. За Нігерію Бабатунде розпочав грати на серйозному рівні під час минулорічного Кубку Конфедерацій. Тепер перед молодим гравцем стоїть ще серйозніший виклик.



9. Тоні Шуніч (Боснія, "Зоря")



Захисник "Зорі" пробив собі дорогу в збірну виключно власною важкою працею. Тоні надзвичайно надійно грає за луганчан, за яких виступає з 2012 року. Шуніч - не основний гравець боснійської команди, він швилше завжди під рукою, завжди готовий замінити будь-кого з основних захисників "драконів". Сам Тоні зізнається, що для нього величезне щастя - просто поїхати на Чемпіонат Світу. Однак, зізнався він і в своїх серйозних амбіціях таки завоювати місце у стартовому складі збірної імені Едіна Джеко та Міралема П'яніча. Як би не закінчилась ця епопея, Шуніч все одно молодець, адже пробитись на Чемпіонат Світу з луганської "Зорі", як і з луцької "Волині" - справжній подвиг.



Бонус: колишні представники УПЛ

10. Вілліан (Бразилія, "Челсі", екс-"Шахтар")



Один з вихованців Мірчі Луческу. Приїхав до Донецька у 19-річному віці за 14 млн євро. Витратив неймовірно багато часу на адаптацію, здавалося, що Вілліан не заграє зовсім і доведеться віддавати його в аренду до закінчення контракту. Та Луческу таки знайшов потрібні слова і вже через кілька років бразилець став стрижневим гравцем донецького клубу. Мріяв про перехід в АПЛ, тому всі дуже здивувались, коли Вілліан перейшов до російського "Анжі" за 35 млн євро. Чи не вперше "Шахтар" продав гравця за більшу ціну, аніж його придбав. Та вже за півроку він перебрався до лондонського "Челсі" під крило Жозе Моурінью. Багато хто не вірив, що бразилець розкриє в Англії свій потенціал, та з часом це йому вдалося. Сьогодні Вілліан їде на Чемпіонат Світу в основній обоймі збірної Бразилії. Мрії таки збуваються.



11. Фернандінью (Бразилія, "Манчестер Сіті", екс-"Шахтар")



Ще один вихованець Мірчі Луческу. І якщо Вілліан був стрижневим гравцем донецького клубу, то Фернандінью - його серце, мозок і хребет. На ньому трималася команда. Коли грав цей бразилець, за центр поля можна було не хвилюватися. Він - класичний приклад так званого хавбека "box-to-box", тобто за ним був контроль всієї зони півзахисту. Фернандінью досить довго ігнорували тренери збірної Бразилії, а він навіть не думав скаржитись чи ображатись. Зціплював зуби і працював понад силу. В цьому весь Ферна. І на "Шахтар" не тиснув, хоча вже давно був готовий перейти в європейський топ-клуб. Та ми не чули від нього жодних скандальних заяв. Серед мінусів - брудненька гра проти суперників, особливо те, що стосується ударів ліктями. Минулого року мрія Фернандінью здійснилася. Він перейшов до "Манчестер Сіті" за 40 млн євро та став лідером в Англії. Ферну нарешті почали регулярно викликати до збірної. Побажаймо йому успіху, адже без Фернандінью не було б найгучніших успіхів "Шахтаря" останніх років.



12. Яя Туре (Кот д'Івуар, "Манчестер Сіті", екс-"Металург" Донецьк)



Мало хто пам'ятає, що Яя провів два роки своєї кар'єри в Україні. З 2003 по 2005 він захищав кольори донецького "Металурга". Нічим особливим Туре тоді не виділявся, та й складно було це зробити у тому вавилонському стовпотворінні. Це були часи, коли ліміт на легіонерів ще не діяв і в складі "Металурга" могло не виявитись жодного українця. Гравці приїжджали десятками і їхали звідси також десятками. Агентом Яя був і є дотепер одіозний та епатажний Дмитро Селюк. Він тоді займався селекцією донецької команди, отже лобіював інтереси своїх гравців. Переважно це були абсолютні бездарності, однак між цими елементами породи таки знайшовся золотий злиток. Яя Туре. Вже в "Барселоні" він показував потужну та яскраву гру, а в "Манчестер Сіті" став просто незамінним гравцем. Ще один приклад півзахисника "box-to-box". Туре вміло користувався своїм міцним корпусом, відтискаючи суперників, а також чудовим подарунком природи - довгими ногами. Дуже часто він переганяв опонентів на своєму широкому кроці. Яя Туре перебуває в розквіті сил і безумовно є лідером збірної Кот д'Івуару на рівні з легендарним Дідьє Дрогба.



Ігор Цвик спеціально для "Футбол газета".